Не чутні в саду навіть шерехи…
Все тут завмерло до ранку.
Якщо б ви знали.
Як мені дороги.
Підмосковні вечори!
Щось шепочуть вітрам ковили і нахиляються до землі низько…
Витягну зелену соломін ,
Загляжусь на озеро билинне,
І заспіваю про конюшиновий Батьківщину
Саму рідну й улюблену.
Останній з могікан. Одуван.
Ми не гірше японців можемо повтикати на зелень!
http://eva.ru/travel/channel/7/news25749.htm
Раптово.
Марсіани?!
Привіт сновидам!
Ах, це юні техніки…
Спокійної ночі!
